Днепровский район
Історична назва місцевості та села (слобідки) у лівобережній частині Києва в Дніпровському районі на північ від Дарниці і на південь від Вигурівщини.
З першої третини XVI ст. відома як "земля Євстафіївська", оскільки належала Остафію (Остапу, Євстафію) Дашкевичу — військовому діячу з бояр Київщини, старості канівському і черкаському, який залучав українське козацтво на державну службу по охороні придніпровських земель від нападів кримських татар. Він подарував ці землі спорудженій його коштом на Подолі Воскресенській церкві, звідси й назва — Воскресенська слобідка. За розпорядженням київського губернатора князя Д.М. Голіцина В. була відібрана у церкви і отримала статус рангового маєтку київських губернаторів та комендантів Печерської фортеці, 1786 остаточно перейшла в казенне володіння. До складу Києва ввійшла 1933. Впродовж 60—80-х рр. XX ст. тут велося інтенсивне житлове будівництво, внаслідок чого слобідку (крім садиб по вул. Марка Черемшини) було знесено, а на її місці і поруч, навколо озера Райдужного (Радуниці) постали Воскресенський та Райдужний житлові масиви.
На левом берегу Днепра напротив Гидропарка расположен жилой массив Русановка. На этом месте в древности находилось урочище, земли которого принадлежали киевским монастырям. По документам 16 – 17 века урочище значится под названием «грунт Русановский». В урочище находилось село Русанов, входившее в Киевский полк. Основная застройка массива производилась в 1961 – 1974 году. Территория под застройку была намыта песком на высоту, предохраняющую массив от затопления во время весеннего паводка. Карьером для гидронамыва послужило русло Русановского залива и специально проложенного проточного обводного канала. Обводной канал, и его фонтаны образуют особую, присущую только Русановке панораму. Русановка имеет второе название – Киевская Венеция.
|